Життєвий шлях

На своєму життєвому шляху ми зустрічаємо купу різноманітних особистостей.

Ці люди всі різні і подекуди дуже рідні.

Іноді ти дивуєшся як геть незнайома людина може видатися спорідненою тобі душею.

Життєві шляхи перетинаються і стається магія. Магія долі, яка зводить нас, знайомить з цими людьми.

Ти дивишся на них, спілкуєшся з ними, закохуєшся…

І коли ти починаєш замислюватися. Що далі тебе чекає на цьому шляху, то ти чітко усвідомлюєш що чекає тебе в кінці, ти прогнозуєш розвиток подій,…

І приходиш до висновку, що це не той шлях, яким ти планував йди іще в дитинстві.

І тут тобі стає болячи. Ти усвідомлюєш, що ваші життєві шляхи розійдуться, так чи інакше. Якщо не сьогодні то завтра.

Ти розумієш, що тобі прийдеться зробити боляче не тільки собі а й тій людині з якою вже життєвий шлях сплітається у минулому.

Ти йдеш далі своїм шляхом, людина йде своїм.

Обрані нами шляхи не обов*язково і не завжди є єдиновірними або кращими за інші.

І от ти обертаєшся і бачиш скільки шляхів залишилися не пройденими у минулому.

І їх вже не повернути.

Ти бачиш, скільки різних життів, різних сценаріїв ти міг би прожити.

Але шлях у тебе лише один.

Можливо в інших світах все інакше, і там ти пішов іншим шляхом.

Але тут – на Землі – ти намагаєшся не сумувати і йдеш далі.

З роками туга по тим людям і туга за вашим можливим сумісним майбутнім забувається.

Вже не болить, вже навіть не страждає…

Та з роками ти просто забуваєш, як це – відверто і несамовито кохати, до нестями до болі у серці.