Збірка науково-фантастичних оповідань 'Кришталеві небеса' 1966 рік видання:
«Бог свідок, мені несила одному подолати тисячу років історії»
«З магією треба боротись за допомогою магії, — повчально випалив Боб. — Завтра вночі він знову прийде. І вже тут ми підготуємось.
— Я теж так вважаю, — підтримала його Джейніс. — Я знаю, в кого можна позичити вінчестер…»
«В дитинстві батьки забороняли їй слухати казки про демонів і привидів, і Джейніс виросла тверезою реалісткою. Вона вправно ремонтувала будь-які механізми — такий був її внесок у діловій співдружності.»
«Якщо ти брешеш, я зацькую тебе собаками»
«часу не доведено, що таких чисел не існує! Тепер зрозуміла?
— Звичайно. — Дружина Саймона завжди розуміла наймудріші математичні моменти»
«Нерідко до мене приходили з парадоксами. Наприклад: у селі жив тільки один цирульник, який голив усіх, хто не робив цього сам. Хто голив цирульника? — запитували вони. Але, як відзначив Рассел, слівце “усіх” робить таке запитання безглуздим і відповіді на нього нема»
«Музей був, як усі музеї. Високі склеписті стіни, просторі зали. Пластмасові фігури дивних звірів, безліч речей — їх було надто багато, щоб оглянути й вивчити за такий короткий час»
«Електрони не бувають живі або неживі, атоми нічого не знають, що таке живе й що мертве. Але коли атоми зливаються в молекули, на цій стадії досить одного кроку, неймовірно малого кроку до життя, якщо тільки життю судилося зароди гись. Один крок, а за ним темрява. Або життя»
«Швидкість мислі не завжди є ознакою переваги, — зауважив головний біолог Хамар. — Істоти з повільним широким мисленням займають у ряді розумних особнів почесні місця»
«Річ не в швидкості, — мимоволі подумав Інеш, — а в правильності, в точності мислі»
«Там колоністи змирилися з уцілілими автохтонами»
Немає коментарів:
Дописати коментар